Изложены теоретические и практические аспекты аутогенных свойств разделительной среды при обогащении угля. Разделяющая среда, двигаясь в радиальном направлении, производит перечистку уже сложившихся слоев материала. Частицы обогащаемого материала двигаются по стационарным траекториям, подвергаясь периодическому разрежению и уплотнению турбулентными вихрями, амплитуда которых уменьшается от периферии к центру аппарата. Аутогенные свойства разделяющей среды проявляются в условиях противоточных турбулентных потоков за счет неоднородности (по плотности) суспензии в радиальном направлении при наличии специфической постели и под действием поперечной циркуляции, обеспечивающей необходимую чистоту продуктов разделения. Зерна граничной крупности и плотности обеспечивают равновесие сепарируемой системы, при котором имеет место минимальное засорение продуктов разделения.

Наведено інформацію про створення вакуум-фільтра з протитечійною промивкою та фільтрувальною перегородкою з мінливою конфігурацією для важкофільтрувальних суспензій.

Досліджено пересування сипкого матеріалу сполученими напівциліндричними камерами, поділеними вертикальною перегородкою. Це дозволяє розділити будь-яку камеру на різні за об'ємом напівкамери. Встановлено, що положення перегородки суттєво впливає на ступінь заповнення напівкамер та час перебування матеріалу в апараті. Визначено характер переміщення матеріалу в шарі.

Розглянуто вплив електромагнітних полів на твердіючі закріплюючі розчини за струминного способу закріплення слабких дисперсних порід. Отримано результати досліджень щодо регулювання міцності, закріплених за допомогою струминної технології дисперсних порід внаслідок зміни напруженості магнітного поля, що впливає на закріплюючий розчин, або його витрати магнітним апаратом.

Розроблено математичну модель, яка визначає силу відриву частинки від поверхні поділу "вода-повітря" за умов плівкової флотації. Доведено: форми зерен визначають стійкість флотаційного комплексу.

Установлено вплив початкової та кінцевої вологості продуктів на процес їх грануляції. Досліджено сушіння відходів флотації з супровідною грануляцією. Вперше у вітчизняній практиці підтверджено можливість сушіння з супровідною грануляцією відходів флотації з мулонакопичувачів на промисловій установці за умов Дніпродзержинського КХЗ.

Для зниження втрат вугілля з відходами розроблено та випробувано на ЦЗФ "Моспинська" технологічну схему, що включає розділення шламів у гідроциклонах ГЦ-360 за граничним зерном 0,2 мм та подальше збагачення тонкого шламу флотаційним методом.

Подано результати експериментальних досліджень щодо застосування явища електроосмосу в зневодненні каоліну Просянського ГЗКа. Доведено економічну доцільність зневоднення постійним та імпульсним впливом електричного струму.

Розглянуто механізм ударного навантаження гумових робочих поверхонь з повітряними порожнинами у конструкції.

Наведено концепцію переведення технологічної схеми ЦЗФ "Добропільська" на збагачення рядового вугілля п'ятьма (замість трьох) машинними класами. Запропонована технологія дозволяє знизити втрати горючої маси з відходами виробництва за рахунок зменшення похибки збагачення машинних класів.

Розроблено математичну модель оптимізації технологічних схем вуглезбагачувальних фабрик, за допомогою якої можна розрахувати параметри вихідних продуктів фабрики та підібрати оптимальні режими технологічної схеми.

Наведено інформацію про створення стрічкового класифікатора для виділення та знезводнення частини шламових продуктів за заданою граничною величиною в тонкому шарі на рухомій ситовій поверхні.

Розглянуто механізм формування вуглелатексних флокул селективної флокуляції вугільних шламів синтетичними латексами та чинники, що змінюють величину і міцність утворених асоціатів.

Наведено нові теоретичні положення з основ диспергування. Розкрито можливості отримання мікропорошків з мінеральної та промислової сировини із застосуванням газодинамічного способу подрібнення.

Проаналізовано сучасний стан технологій збагачення вугілля в Україні та обгрунтовано необхідність окремого збагачення класу 0,2 - 3 мм. Запропоновано технологічну схему збагачення енергетичного вугілля з використанням мокрої гвинтової сепарації.

Наведено результати досліджень та експлуатації вуглезабезпечувального устаткування на фабриках, у конструкціях якого для підвищення довговічності застосовано неметалеві матеріали (з високою опірністю абразивному спрацюванню), завдяки яким тривалий час залишаються незмінними геометричні параметри устаткування у робочій зоні зі стійкими технологічними показниками.

Запропоновано адаптивну схему технологічного комплексу для переробки шламів мулонакопичувачів з повною утилізацією продуктів продуктивністю до 120 т/г за вихідною сировиною.

Розроблено метод та роторний сепаратор для гравітаційного збагачення тонких вугільних шламів у випадку плівкової течії пульпи поверхнею вертикальних пластин, на боковій поверхні яких є похилі виступи і западини. Розраховано очікувану продуктивність та наведено отримані за лабораторних умов показники збагачення тонких вугільних шламів.

Розглянуто процес вібраційного розмелу твердого сплаву ВК6, визначено вплив розмірів і маси подрібнювальних тіл на продуктивність та інтенсивність розмелу.

Розглянуто вплив частоти обертання інтенсифікатора на форму механічних характеристик млина та вимоги до пускових характеристик електроприводу енергонапружених барабанних млинів.